–езультати подорож≥ до  арпат вл≥тку 1999 року.

     арпатський рег≥он Ї частиною ”крањни з високим потенц≥алом природних ресурс≥в ¤к дл¤ в≥дпочинку так ≥ паливно-енергетичними, але досить в≥докремленою. „ому ¤ так кажу: –озмежуванн¤ ”крањни ≥ ћолдови та встановленн¤ м≥ж ними митних пост≥в привело до зм≥ни напр¤мку матер≥альних ≥ ф≥нансових поток≥в  арпатського рег≥ону ”крањни. ¬≥н став б≥льш ор≥Їнтований на –ос≥ю ≥ Ѕалт≥ю Ц там б≥льш≥ прибутки. «а так≥ ж кошти, через поган≥ дороги, можна д≥статис¤ ≥ п≥вденноњ та сх≥дноњ частини ”крањни, але за тепер≥шн≥х умов це невиг≥дно.

    ¬и не намагались добратис¤ до „ерн≥вц≥в або ≤вано-франк≥вська поњздом чи автомоб≥лем з п≥вденноњ частини ”крањни?

    ѕоњздом Ц доњжджаЇте до “ернопол¤. якщо дал≥ автобусом або машиною Ц через дв≥ години ви будете у ‘ранк≥вську, а так Ц три години Ц до Ћьвова, ш≥сть годин Ц там, ≥ три години майже у зворотному напр¤мку Ц до ‘ранк≥вська, а дал≥ Ц до „ерн≥вц≥в.

    јвтомоб≥лем з п≥вдн¤ можливо п≥дн¤тис¤ звичайним шл¤хом на п≥вн≥ч до ¬≥нниц≥ та ’мельницького ≥ нав≥ть Ц до “ернопол¤ а зв≥дти Ц знов на п≥вдень до ‘ранк≥вська чи „ерн≥вц≥в. ¬с≥ ц≥ велик≥ гаки Ц втрата часу ≥ кошт≥в.

    ¬л≥тку 99 ¤ вир≥шив проњхати до ≤вано-‘ранк≥вська автомоб≥лем з ѕ≥вдн¤ через „ерн≥вц≥. —тара рад¤нська мапа показувала к≥лька дор≥г через ћолдову, а це Ц митниц≥, обх≥дного ж шл¤ху не було видно, але розпити м≥сцевих жител≥в дали новий напр¤мок Ц по в≥др≥зку жахливоњ дороги через греблю Ќоводн≥стровськаЦ м≥ж ƒн≥стром та ћолдовою Ц на „ерн≥вц≥.

 

 ƒедал≥ дорога ставала все кращою аж поки не вињхав на пусту тепер шестир¤дну автомаг≥страль  ишин≥в - „ерн≥вц≥ - “ерноп≥ль.

     Ќоводн≥стровська г≥дроакумулююча електростанц≥¤, ¤к зв≥сно, зараз Ї недобудованою повн≥стю, кр≥м того вона Ї джерелом ≥снуванн¤ ц≥лого м≥ста „ерн≥вецькоњ област≥ Ц Ќоводн≥стровська та надала в 1999 роц≥ 1300000 киловат електроенерг≥њ.  «а цих м≥ркувань спадаЇ на думку пропозиц≥¤ Ц будувати дороги дл¤ швидкого сполученн¤ ѕ≥вденних та ÷ентральних  арпат з ѕ≥вднем та ÷ентром ”крањни та добудувати Ќоводн≥стровську √ј≈—.

    яким чином це зробити? Ќе знаю, ¤к дал≥ буде з призначеними тор≥к державними коштами дл¤ ц≥Їњ мети, але Ї таке моЇ спостереженн¤: У¬ цьому рег≥он≥ Ї потреба в буд≥вельних матер≥алах, ¤к≥ можна видобувати руйнуючи природу, або Ц привезти ≥з —х≥дноњ ”крањниФ. я сам Ц з м≥ста ƒн≥продзержинська, тому пропоную  арпатам взаЇмовиг≥дне сп≥вроб≥тництво. ƒн≥продзержинськ готовий майже даром в≥ддати металург≥йн≥ шлаки. ¬они Ї прекрасним матер≥алом дл¤ буд≥вництва, заповненн¤ природних пустот та зсув≥в, буд≥вництва дор≥г. « них же виробл¤Їтьс¤ цемент.  арпати ж лишають соб≥ незруйновану природу, ¤ка Ї не т≥льки предметом естетичного  натхненн¤, а й джерелом кошт≥в в≥д туризму та спадщиною нащадкам.

ƒругою пропозиц≥Їю на п≥дстав≥ анал≥зу спостережень моЇњ тор≥чноњ подорож≥ Ї можлив≥сть оф≥ц≥йного приватного видобутку нафти з свердловин, законсервованих з приводу њх неефективност≥ дл¤ промисловоњ добич≥. «вичайно, це слизьке питанн¤ ≥ може пот¤гти за собою проблеми по типу тих, ¤к≥ створив приватний зб≥р металобрухту. јле з де¤ких законсервованих свердловин просочуЇтьс¤ нафта, в ¤к≥й полюбл¤ють купатись дик≥ кабани ≥ ¤ку можна з≥брати ≥ перегнати на бензин. ћоже варто дл¤ таких неефективних дл¤ промислового видобутку свердловин розробити правила користуванн¤ та орган≥зувати приватний зб≥р нафти та њњ здачу на нафтопереробний завод але п≥д державним нагл¤дом, щоб не сталось так ¤к в „ечн≥?

 

 

 

 

 

 

21/03/2000                             ќлег  арпенко